Історія кафедри

Народознавча наука в стінах університету має дуже давні традиції. Вже його перший ректор Михайло Максимович був видатним етнографом. Як співробітник Київської Археографічної комісії кілька наукових експедицій з метою збирання етнографічного матеріалу здійснив Тарас Шевченко. Ці традиції підтримували В.Антонович, В.Петров, а також представники наступних поколінь етнографів-співробітників університету. Однак, з кінця 20-х рр. XX ст. етнологія в Радянському Союзі була проголошена сурогатом буржуазного суспільствознавства, а народознавча наука взагалі, особливо в союзних республіках, зведена до другорядної; більшість її актуальних проблем, зокрема для українських дослідників, перебувала під забороною. І тільки здобуття Україною незалежності створило сприятливі умови для відродження етнології як науки, досягнення нею рівня світового розвитку. Кафедра етнології та краєзнавства була створена за ініціативи керівництва історичного факультету в листопаді 1995. Головну роль у розбудові кафедри та навчальної фольклорно-етнографічної лабораторії відіграла її перший завідувач професор Валентина Кирилівна Борисенко.

 

У 1995 – 2002 рр. кафедрою завідувала д. і. н. проф. В. К. Борисенко. В. К. Борисенко розробила навчальні програми нормативних і спеціальних курсів з української та зарубіжної етнології, організувала і провела три міжнародні конференції з питань етнології, культурології, підготувала ряд методологічних розробок і наукових досліджень. Підручник „Українська етнологія” (К.,2007) зайняв друге місце у Всеукраїнському рейтингу підручників. В.К. Борисенко є провідним спеціалістом в галузі етнографії, її дослідження залучають до наукового обігу величезний архівний та польовий матеріал з етнографії, ретельно систематизований і описаний. Вона виховала ціле покоління наукових кадрів зі спеціальності етнологія і є безсумнівним авторитетом в етнологічній науці. В.К. Борисенко – етнограф-практик, яка дослідила більше п‘ятсот сіл України. В її доробку – понад 200 публікацій. Серед них – монографії про весільну обрядовість в Україні, про історію етнології у 1920–1930-х рр., про голодомор 1932–1933 рр., розділи в колективних монографіях з окремих етнографічних регіонів України – Поділля, Холмщини та Підляшшя а також в фундаментальному дослідженні "Українці". Є відп. редактором монографії "Холмщина та Підляшшя".

 

Як педагог і методист Валентина Борисенко видала ряд навчальних посібників про святково - обрядову культуру українців, з історії української етнології 20-30-х рр. XX ст. Вона упорядкувала альбом замальовок відомого українського художника-етнографа Юрія Павловича у Фінляндії. Валентина Кирилівна - відповідальний редактор фахового наукового збірника з проблем етнічної історії народів Європи, організатор і керівник етнографічної практики студентів в Київ. ун-ті, учасник багатьох міжнародних конференцій (Гарвард, Сарасота, Варшава, Прага, Хельсінкі, Дюссельдорф, Амстердам та ряд інших). В.К. Борисенко створила навчальну лабораторію-музей фольклорно-етнографічних матеріалів, а також Рукописний фонд фольклорно-етнографічних матеріалів при каф. етнології та краєзнавства, яким користуються магістри, аспіранти й викладачі. В.К. Борисенко наук. керівник і консультант багатьох аспірантів та докторантів кафедри. Під її керівництвом захистили дисертації 12 кандидатів наук та три доктори наук.

 

Марина Віллівна Гримич завідувала кафедрою з 2002 по жовтень 2006 р. Коло її наукових інтересів – етнопсихологія, соціальна та юридична антропологія, історична етнологія, міжетнічна конфліктологія. М.В. Гримич у наук. роботі починала як фольклорист, однак поступово коло її інтересів перемістилося в споріднену галузь – етнографію та етнологію. Викладала нормативні курси "Зарубіжна етнологія" та "Етнологія та етнопсихологія". Уперше в Україні М.В. Гримич розробила нові курси лекцій "Соціальна антропологія", "Історична етнологія", "Юридична антропологія" тощо. 2000 видала монографію, де вперше всебічно дослідила народні світоглядні уявлення українців. Дослідницею грунтовно висвітлено такі питання, як модель світу, уявлення про простір і час (риси національного хронотопу), уявлення про сакральне, стереотип етнічного героя тощо. Уперше простежено явище народного християнства. Дослідниця вивчила соціальну структуру традиційного укр. суспільства, а також звичаєво-правові норми укр. села (інститут власності, кримінального звичаєвого права, договірного права тощо). З жовтня 2006 р. каф. очолює д.і.н., проф., член-кореспондент НАПН України Капелюшний Валерій Петрович.

10

викладачів працюють на кафедрі

5

докторів історичних наук

5

кандидатів історичних наук

20+

років кафедра готує фахівців

Кафедра веде широку наукову та видавничу діяльність. За останні роки її членами опубліковано більше тридцяти книг, кілька сотень статей, проведено п‘ять міжнародних наукових конференцій. Кафедра видає також періодичний збірник наукових праць "Етнічна історія народів Європи", результатом цілеспрямованої збиральницької роботи є унікальні рукописні фонди, а також фонди кафедрального музею.

Дізнатись більше

Колектив кафедри розробив і запропонував факультету п‘ять нормативних – "Етнологія народів Європи та Америки", "Зарубіжна етнологія", "Українська етнологія", "Історичне краєзнавство", «Історія української та зарубіжної культури» і близько 50 спеціальних курсів. Крім того, курс "Етнологія" викладається для студентів інституту міжнародних відносин, а курс «Музеєзнавство» – для студентів філософського факультету.

Кафедра веде широку наукову та видавничу діяльність. За останні роки її членами опубліковано більше тридцяти книг, кілька сотень статей, проведено п‘ять міжнародних наукових конференцій. Кафедра видає також періодичний збірник наукових праць "Етнічна історія народів Європи" (Вип.1–50 за 1999 – 2016 рр.), результатом цілеспрямованої збиральницької роботи є унікальні рукописні фонди, а також фонди кафедрального музею. Останнім часом налагоджено тісне міжнародне співробітництво з канадськими, американськими, болгарськими, фінляндськими, польськими, японськими, китайськими, корейськими та іншими колегами-етнологами, з якими проводиться чимало спільних заходів. Наукові дослідження та навчальний процес технічно забезпечують старші лаборанти Т.О. Жилко, Т.П. Вишня, О.В.Панчук, О.С.Лагунова.

Нормативні курси:

  • Теорія та методологія етнологічної науки
  • Світоглядні уявлення народів світу
  • Звичаєва культура українців
  • Матеріальна культура українців
  • Історична етнологія України
  • Культура та побуту міського населення України
  • Українська міфологія
  • Зарубіжна етнологія

Напрямки

Етнологія

ОКР "Магістр"

Історичне туризмознавство

ОКР "Магістр"

Етнологія є класичною науковою дисципліною ще з ХІХ століття. В Польщі, Фінляндії, усіх франкомовних, іспаномовних та німецькомовних країнах світу її назва звучить саме як «Етнологія», а в англомовних країнах світу – як cоціальна або культурна антропологія. Навчальний план підготовки магістрів за освітньою програмою «ЕТНОЛОГІЯ» ввібрав у себе весь попередній досвід підготовки фахівців етнологів та сучасні підходи до навчального процесу з використанням новітніх методик. Студенти опанують нормативні навчальні дисципліни «Теорія та методологія етнологічної науки», «Світоглядні уявлення народів світу», «Звичаєва культура українців», «Матеріальна культура українців», «Історична етнологія України» та ін.

 

Також студенти вивчатимуть дисципліни, які носять прикладний характер і торкаються питань культури господарювання українців, культури та побуту міського населення України, української міфології, зарубіжної етнології тощо. На унікальних спецкурсах студенти матимуть можливість вивчати окремі аспекти теоретичної етнології, зокрема, української націології, мовленнєвої ситуації в містах України, урбаністики тощо. Навчання за програмою підготовки магістра-етнолога передбачає можливість відвідання болгарських та польських вузів партнерів історичного факультету з навчальними, науковими та культурними цілями.

Україна володіє потужним історико-культурним потенціалом: на офіційному обліку знаходиться близько 130 тис. пам’яток історії та культури, функціонує 63 історико-культурних заповідники та 437 державних музеїв. Історія та історико-культурна спадщина України, яка формувалася на перехресті західної і східної цивілізацій та перетині світових релігій, має великий потенціал для розвитку туристичного бізнесу і просування позитивного іміджу країни на світовому туристичному ринку. Історичний туризм – це різновид туризму, який концентрується на історико-культурній спадщині країн, регіонів, історичних міст і місцевостей, автентично представляє історію народів у минулому і сучасному. Історичний туризм є найбільш популярним та масовим видом туризму, обсяги якого мають сталу тенденцію до зростання на світовому туристичному ринку.

 

Підготовка студентів-магістрів за планом спеціалізації «ІСТОРИЧНЕ ТУРИЗМОЗНАВСТВО» спеціальності 8.02030201 ІСТОРІЯ передбачає поглиблене вивчення історії туризму в Україні та країнах Європи, Америки, Азії. Важлива увага в підготовці істориків-туризмознавців приділяється вивченню економічних та правових питань функціонування туристичної галузі, використанню інформаційних технологій в туризмі. Дисципліни, які викладаються магістрам, висвітлюють специфічні питання туризмознавства, пов’язані з історико-культурною складовою цієї галузі, зокрема – «Туристичне краєзнавство», «Етнотуризм», «Музейний туризм», «Екскурсологія» та ін.

 

Студенти вивчатимуть найважливіші аспекти історичного туризму в різних регіонах світу та України, сучасні перспективні напрямки туризму (релігійний, музейний, військово-історичний, меморіальний, палацовий), актуальні проблеми правового регулювання туристичної діяльності, інноваційні технології в туризмі, а також вивчатимуть дисципліни, які висвітлюють проблеми міжнародного та українського досвіду використання історико-культурної спадщини в сучасному туризмі.