Запрошуємо на навчання за бакалаврською освітньою програмою
Освітній рівень: Перший (бакалаврський)
Форма навчання: Денна (4 роки)
Галузь знань: 03 «Гуманітарні науки»
Спеціальність: 032 «Історія та археологія»
Гарант ОП: кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Гончаров Олександр Петрович
Обов’язкові компоненти освітньо-професійної програми
Вибірковий блок 1. Краєзнавство, туристичне країнознавство та екскурсійна справа
Вибірковий блок 2. Історико-культурний туризм та екскурсознавство
Перелік 2
Перелік 3
Перелік 4
Перелік 5
Працювати з історичними джерелами
Навчишся критично аналізувати історичні тексти, давати характеристику історичним подіям та особам, отримаєш навички оцінювання суспільних явищ та процесів
Визначати конкурентні особливості регіонів України
Вивчиш підходи до районування, знатимеш історико-культурні, географічні та соціально-економічні особливості різних регіонів України
Розробляти та проводити екскурсії
Будеш створювати тематичні екскурсії залежно від складу учасників, місця проведення та способу пересування. Зможеш підбирати екскурсійні об’єкти, розробляти маршрут та спробувати себе в ролі гіда Києва
Орієнтуватись в структурі туристиного бізнесу
Знатимеш історію становлення історико-культурного туризму, особливості його функціонування в Україні та світі
01
Комплексний характер освітньої програми
01
Комплексний характер освітньої програмиПрограма включає в себе декілька професійних (наукових) напрямів: краєзнавчий, туризмознавчий, екскурсознавчий.
Краєзнавство – один з важливих складників національної освіти, комплексна міждисциплінарна галузь знань, яка покликана систематизувати і поглибити наукові знання про край, його специфічні природно-географічні, історичні, соціально-економічні, культурні особливості, розглянути основні об’єкти і джерела краєзнавчих досліджень. Краєзнавство тісно пов’язане з екскурсійною справою й туризмом, оскільки є їх підґрунтям, виконує важливі науково-пізнавальні та виховні функції.
Туризмознавство. Туризм є галуззю світової економіки, яка демонструє стійкість до соціально-економічних криз та здатність до стрімкого розвитку в період стабільності. Слід наголосити, що й туристична галузь в сучасній Україні входить до пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку країни. З метою перетворення сфери туризму у високоефективну та інтегровану в світовий ринок галузь Кабінет Міністрів України у 2017 р. схвалив Стратегію розвитку туризму та курортів на період до 2026 р. У ній, зокрема, серед нагальних завдань правового та економічного характеру, привертається увага до формування та просування позитивного іміджу України як країни привабливої для туризму.
Нині спостерігається стійка тенденція до розширення сегменту історико-культурного туризму. Історико-культурний складник завжди посідав вагоме місце в туристичній діяльності. Стабільним є інтерес до матеріальної і нематеріальної культурної спадщини, історії та культури різних народів. На межі ХХ – ХХІ століть цей напрям посів своє окреме місце в науковому дискурсі. Світова наукова громадськість активно досліджує цю проблематику.
Екскурсознавство. Важливим чинником розвитку туризму є екскурсійна справа. В контексті сервісного забезпечення турпродукту екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби людини, реалізовуючи пізнавальну функцію туризму: розширення кругозору, організації культурного дозвілля, відпочинку, спілкування. Екскурсії покликані також сприяти формуванню патріотизму, любові до рідного краю, бажанню оберігати та примножувати культурні, національні та природні багатства нашої держави. Відродження кращих традицій вітчизняного екскурсознавства, особливо в навчальних закладах, має важливе значення для національно-культурного піднесення України. Розвиток національного туризму і екскурсій повинен активно сприяти розбудові державності і демократизації суспільства, духовному розвитку народу, його багатовікових традицій гостинності.
02
Пізнавальний та світоглядний потенціал
02
Величезний пізнавальний та світоглядний потенціалОсвітня програма «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм» спрямована на забезпечення фундаментальної теоретико-практичної та науково-методичної підготовки висококваліфікованих кадрів, які у процесі підготовки набувають глибоких фундаментальних знань для виконання професійних завдань та обов’язків аналітичного характеру в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства.
Обов’язкові компоненти освітньої програми–основні (нормативні) дисципліни забезпечують отримання базової історичної освіти, що передбачає знання студентом найважливіших фактів історичного минулого українського народу та історії людства загалом, володіння понятійно-категоріальним апаратом історичної науки, вміння працювати з історичними джерелами, виявляти взаємозв’язки між процесами у минулому та на сучасному етапі, аналізувати суспільні процеси в історії України у контексті європейської та світової історії, розуміння контексту і причин відповідних історичних подій та використання цих знань у професійній діяльності.
Низка дисциплін нормативного (обов’язкового) блоку виконують не лише пізнавальну, а й світоглядну функцію. Йдеться про здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Різноманітну важливу пізнавальну інформацію регіонального рівня містять блоки та окремі дисципліни вільного вибору. Вони формують розуміння загальних та специфічних рис історичного розвитку різних історичних, історико-етнографічних, туристичних регіонів та країв України, Європи та світу, чинників, що зумовлюють різноманіття культур та національних спільнот. Студенти знайомляться з історією пам’яток України та світу різних епох та напрямків, питаннями збереження та охорони культурної спадщини в законодавстві України і світу, туристичного потенціалу українських пам’яток природи, історії, культури, їх популяризації, що знадобиться у подальшій професійній діяльності.
03
Професійна спрямованість програми
03
Професійна спрямованість програмиСпеціалізована історична освіта за освітньою програмою «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм» сформована як оптимальне поєднання академічних та професійних вимог. Тому значна частина програми орієнтована на формування у студентів компетентностей щодо практичної діяльності в напрямі організації регіонознавчих та краєзнавчих досліджень, надання екскурсійних та консультаційних послуг, набуття вмінь та навичок для роботи в сфері історико-культурного туризму, збереження та використання історико-культурної спадщини. На це спрямовані вибіркові блоки дисциплін, якими передбачено отримання знань з основ краєзнавства, екскурсознавства, історико-культурного туризму, основ організації екскурсійного та туристичного бізнесу, пам’яткознавства, особливостей організації історико-культурного туризму в Україні та інших країнах світу. Тобто, програмою передбачено отримання випускниками всіх професійних компетентностей, що необхідні в подальшій трудовій діяльності.
04
Неперервність у підготовці фахівців
04
Неперервність у підготовці фахівців, можливість подальшого навчання у магістратурі за обраним фахомОсвітньою бакалаврською програмою «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм», мета якої сформувати фахові компетентності, необхідні для організаційної та науково-методичної роботи в галузі краєзнавства, екскурсійної справи та історико-культурного туризму, опанувати методи та методологію краєзнавчої, екскурсійної та історико-культурної роботи, передбачається також підготовка фахівців для подальшого навчання для здобуття освітнього ступеня магістра. Особа, яка здобула вищу освіту першого (бакалаврського) рівня, має право продовжити навчання за другим (магістерським) рівнем та набуття додаткових кваліфікацій в системі післядипломної освіти.
Кафедра етнології та краєзнавства має відповідний досвід підготовки кадрів з історико-культурного туризму через магістратуру. З 2015/2016 навчального року розпочато підготовку магістрів за освітньо-науковою програмою «Історичне туризмознавство». Упродовж 2015/2016 – 2018/2019 навчальних років 24 випускники отримали ступінь магістра, з них 6 осіб навчалися на контрактній основі. За результатами кваліфікаційного іспиту та захисту магістерської роботи 8 випускників отримали диплом з відзнакою. Випускникам магістратури є можливість продовжити навчання в аспірантурі.
05
Навчання в одному з найрейтинговіших ЗВО
05
Навчання в одному з найстаріших і найрейтинговіших ЗВО України з усталеними традиціями викладання краєзнавчо-туризмознавчих дисциплінКиївський національний університет імені Тараса Шевченка, заснований у 1834 році – один з найстаріших, найбільших і найславетніших навчальних закладів України. Нині це потужний багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який відіграє роль провідного навчально-методичного та культурного центру України.
Викладачі та випускники університету заклали традиції досліджень краєзнавчого напряму, починаючи від першого ректора університету М. Максимовича, у науковому доробку якого понад 50 праць краєзнавчого характеру. Цей напрям продовжували розвивати В. Антонович і його «земельна школа», В. Іконников, І. Каманін, М. Довнар-Запольський та ін. Випускник університету В. Щербина у 20-ті роки XX століття був членом-кореспондентом ВУАН, очільником Комісії історії Києва та Правобережжя при науково-дослідній кафедрі історії України М. Грушевського, розробив новий напрямок у краєзнавстві – наукове києвознавство, у межах якого сам працював упродовж 50 років. Але не лише історики працювали у сфері краєзнавства, зокрема, фольклорист і етнограф академік А. Лобода – очолював Етнографічну комісію та Комісію краєзнавства ВУАН. Випускником історичного факультету Київського університету був академік П. Тронько, очільник краєзнавчого руху в Україні у другій половині XX – на початку XXI ст., голова Всеукраїнської спілки краєзнавців (з 2008 року – Національна спілка краєзнавців України).
У свій час класик літератури Стендаль устами одного із своїх героїв сказав: «Жодний навчальний заклад не може зробити людину освіченою. Але всякий добре поставлений заклад може дати людині навички, які їй знадобляться, коли вона буде освічувати себе сама». Звісно, з тих пір, як були сказані ці слова, пройшло чимало часу. Навчальні заклади й навчальний процес невпізнанно змінилися. Сучасні заклади вищої освіти, в тому числі передусім Київський національний університет імені Тараса Шевченка, дають студентам не лише навички, а й ґрунтовні знання, які знадобляться випускникам у їхньому подальшому житті, професійній діяльності, кар’єрному зрості. Водночас, не відмовиш класику літератури у далекоглядності стосовно самоосвіти. Людині, особливо сьогодні, коли знання накопичуються швидкими темпами, стрімко розвиваються технології, вчитись потрібно все життя. А цьому, знову ж таки, будуть сприяти навички, закладені добре поставленим навчальним закладом.
06
Висококваліфікований викладацький склад
06
Висококваліфікований і досвідчений викладацький склад, хороші можливості для студентів займатися науковою роботоюВ успішному оволодінні студентами знаннями провідна роль належить кваліфікованим викладачам. Для викладання спеціальних предметів туристичного напряму є можливість залучити викладачів з інших факультетів університету – фахівців певного напряму.
Продовжуючи традиції у вивченні рідного краю, закладені вченими Київського університету минулих років і століть, викладачі кафедри етнології та краєзнавства дбають про те, щоб в університеті сьогодні успішно розвивались не тільки фундаментальні історичні дисципліни, а й краєзнавчо-туризмознавчі, адже вони мають важливе значення не лише для професійного формування фахівців, а й виховання патріотизму, національної свідомості студентської молоді.
На кафедрі етнології та краєзнавства вже напрацьовано значний досвід викладання туристично-екскурсійно-краєзнавчих дисциплін та підготовки кадрів з даного напряму. Зокрема, викладачі мають досвід підготовки кадрів на курсах екскурсоводів, які працювали в університеті на початку 2000-х років, туристичної-екскурсійної роботи. Викладачами кафедри організовуються екскурсії не лише у Києві, а й до Чернігова, Переяслава, Кам’янця-Подільського та ін. міст.
Краєзнавчо-туристичний напрям знаходить вияв і в науковій роботі викладачів та студентів. Відбувається активна співпраця з Національною спілкою краєзнавців України, майже всі викладачі кафедри є членами Спілки. З метою привернення уваги до краєзнавчої (києвознавчої) тематики кафедра етнології та краєзнавства спільно з Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України започаткували у 2014 році проведення Міжнародних науково-практичних конференцій «Києвознавчі читання: історія та етнокультура». Відбулося вже три конференції (2014, 2017, 2020), видані збірники матеріалів цих наукових форумів. У 2019 році започаткована Міжнародна наукова конференція «Історико-культурний туризм: український та світовий досвід». За результатами наукового форуму також видано збірник статей. У згаданих конференціях поряд з викладачами беруть участь також студенти, долучаючись таким чином до наукової роботи.
Розширює наукові можливості викладачів і студентів й те, що на кафедрі видаються наукові фахові журнали «Часопис української історії» та «Етнічна історія народів Європи», в яких, окрім викладачів, також публікують свої праці студенти.
Кафедра етнології та краєзнавства проводить експедиційну роботу. Були здійснені експедиції в Полтавську, Житомирську області, Прикарпаття, АР Крим. В експедиціях кафедри, окрім викладачів, беруть участь також аспіранти та кращі студенти старших курсів. Наслідком науково-пошукової роботи викладачів і студентів кафедри є створення етнографічного музею-лабораторії з архівом та бібліотекою, які використовуються у науковій роботі та навчальному процесі.
07
Умови для вивчення іноземних мов
07
Достатня кількість навчальних годин для вивчення іноземних мовШироко відомий вислів Ґете: «Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина». Люди, які володіють двома-трьома іноземними мовами, викликають повагу, п’ятьма-шістьма – заздрість, понад десятком мов – вже розглядаються як генії. Але ж історія знає випадки, коли окремі особи володіли понад сотнею мов… Якщо раніше вивчення іноземних мов було, скоріше, захопленням, то у наш час знання іноземної мови дозволяє людині почуватися більш успішною, є запорукою кар’єрного успіху, відкриває перед людиною досить широкі перспективи. Зокрема, чим більше мов ви знаєте, тим вищі ваші шанси на ринку праці. Звісно ж, це передусім стосується такого професійного напряму як екскурсійно-туристичний. Знання іноземних мов у цій сфері незмірно розширює професійні можливості. Тому в освітній програмі «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм» передбачено належну кількість навчальних годин для оволодіння іноземною мовою (деякі дисципліни викладаються іноземною мовою), з тим щоб можна було успішно використовувати її у професійній сфері.
08
Акцент на практичній підготовці фахівців
08
Акцент на практичній підготовці фахівцівВажливу роль у підготовці фахівців будь-якого напряму відіграє практика. Тому вона є обов’язковим складником процесу підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Значущою є її роль у підготовці фахівців екскурсійно-туристичної галузі. Вже значна частина навчального часу під час теоретичного навчання студентів виділена під практичні заняття, які сприяють закріпленню теоретичних знань, а також формуванню навичок та вмінь, що знадобиться у подальшій практичній діяльності за фахом. Ці знання і навички відшліфовуються під час навчальної практики, яка має поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи.
Окрім археологічної практики, яка традиційно проводиться на історичному факультеті, кафедра етнології та краєзнавства організовує етнографічну та краєзнавчу практики. Остання започаткована у 2013 році і проводиться на базі різних установ і організацій, які мають значний досвід краєзнавчої роботи. Окрім цих видів практики, освітньою програмою «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм», передбачена екскурсійна практика, яка є важливою для підготовки фахівців екскурсійно-туристичного напряму.
Важливим питанням у практичній підготовці майбутніх фахівців є забезпечення її неперервності та послідовності у набутті необхідного обсягу практичних знань, умінь і навичок відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: бакалавр – магістр. Тому в магістратурі за даним напрямом передбачена також туризмознавча практика, яка проводиться на підприємствах туристичної сфери. Студенти магістратури також мають можливість навчатися та проходити практику у навчальних закладах інших країн відповідно до угод про співпрацю та обмін студентами.
09
Широкі можливості працевлаштування
09
Потенційно широкі можливості працевлаштуванняМетою освітньої програми «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм» є надати освіту в галузі краєзнавства, екскурсознавства та історико-культурного туризму з широким доступом до працевлаштування в сфері музейного краєзнавства, туристичного бізнесу та екскурсійних послуг.
Екскурсійно-туристичний історико-культурний продукт створюється приватними туроператорами, державними, відомчими, приватними музеями та музейно-виставковими комплексами, що є потужною базою для працевлаштування випускників – фахівців з історико-культурного туризму. Тому по завершенню навчання, окрім видачі документу встановленого зразка про присудження ступеня бакалавра із присвоєнням освітньої кваліфікації бакалавр історії та археології та професійної кваліфікації стажист-дослідник (історія), також може бути присвоєна професійна кваліфікація екскурсовод (за умови дотримання відповідних вимог). Проведений нами моніторинг свідчить, що загалом фактично всі випускники кафедри отримали можливість працевлаштування в такій фінансово привабливій сфері діяльності, як історико-культурний туризм.
Окрім цього випускник освітньої програми «Краєзнавство, екскурсознавство та історико-культурний туризм» може працювати в музейних установах, історико-культурних заповідниках; науковій, освітянській, організаційно-управлінській сферах, профільних громадських організаціях, органах державної влади і місцевого самоврядування, аналітично-інформаційних інституціях, друкованих та електронних засобах масової інформації тощо.
10
Патріотичне спрямування програми
10
Патріотичне спрямування програмиВища освіта спрямована не лише на набуття студентом професійних знань та навичок, який здатний працювати в умовах ринкової економіки та викликів інформаційного суспільства, але і сприяє розвитку його як всебічно-розвиненої особистості з активною громадянською позицією. Розглядаючи національну освіту як загальнодержавну і загальносуспільну справу, важливо поглиблювати її гуманітарний складник, який ми нерозривно пов’язуємо з краєзнавчо-туризмознавчими, народознавчими дисциплінами. Ці дисципліни й науки є, без перебільшення, особливими, бо вони бережуть історичну пам’ять народу, не дають згаснути традиціям, містять в собі колосальний виховний, патріотичний заряд, роблять освіту по-справжньому національною за змістом і формою. Неможливо переоцінити науково-інтелектуальний та духовний вплив знань, які несуть ці дисципліни, на формування державницької свідомості та патріотичних почуттів у громадян нашої країни. Вони значною мірою сприяють формуванню національної свідомості молодого покоління. Вивчення історії, культури рідного краю збагачують людину духовно, виховують патріотизм та гордість за свій рідний край, виховують відданість Батьківщині, вчать шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживають на території України, збагачувати культурні традиції рідного народу світовим досвідом. Тому життєвим кредо сучасної патріотичної української молоді має бути:
«Свій край любити,
Світ пізнати
І про країну рідну дбати!»
Чи підходить тобі освітня програма?
Пройди тест з 4 кроків та дізнайся відповідь
це не тільки навчання, а й різноманітне проведення дозвілля, розваги, обмін досвідом, науково-дослідні практики